Пароксизм (пароксимальні явища; від ін. -грец. παροξυσμός – збудження, роздратування) – раптове загострення хвороби, напад болю, серцебиття, кашлю, лихоманки та інші прояви.
Пароксизмальні розлади свідомості – це патологічний синдром, пов'язаний з епізодичними розладами (параксизмами), що раптово виникають і різко припиняються, схильними до повторної появи.
Пароксизм – це посилення певного хворобливого нападу до гострого ступеня. Йдеться, наприклад, про лихоманку, біль, задишку тощо. буд. Вегетативний пароксизм – це розлади нервової системи, пов'язані з активацією надсегментарних вегетативних структур.
ПАРОКСИЗМАЛЬНА АКТИВНІСТЬ (грец. paraxysmos гострий напад хвороби) – зміни потенціалу у формі гострих хвиль, піків та ін., що спорадично виникають в ЕЕГ. Інтервал часу, протягом якого досягається амплітудний максимум елементів П.