При необхідності ігроману потрібно допомогти з працевлаштуванням та налагодженням відносин з колективом та іншим навколишнім соціумом. А розвиток корисних умінь і навичок посилить зв'язок з оточенням і змусить лудомана знайти нові цілі та виклики у житті.
Порятунок від ігроманії потребує комплексного підходу. Терапія триває навіть після повернення пацієнта із центру. Завдяки регулярній роботі з психологом запобігають зривам. Паралельно проводиться робота з близькими та сім'єю для відновлення здорової атмосфери, виключення стресів.
Ігроман втрачає свій соціальний статус, перестає спілкуватися із друзями. Спостерігається деградація особистості, з'являються великі фінансові борги (якщо гра велася реальні гроші). Хворий не замислюється, як можна вилікуватися від ігроманії, і вважає, що його звинувачують у пристрасті необґрунтовано.