У психології мислення – сукупність розумових процесів, що лежать в основі пізнання; саме до мислення відносять активну сторону пізнання: увага, сприйняття, процес асоціацій, освіта понять та суджень.
Виділяють основні розумові операції: аналіз, порівняння, синтез, узагальнення, абстрагування та ін. розумова операція розчленування складного об'єкта на його частини чи характеристики. Порівняння розумова операція, заснована на встановленні подібності та відмінності між об'єктами.
З погляду емпіризму основу мислення як розумової діяльності складають засвоєні з досвіду уявлення, переробка (порівняння, аналіз та синтез) безпосередньо сприйнятого та/або слідів минулих сприйняттів.
Усього прийнято виділяти 3 види мислення:
- наочно-дієве;
- наочно-подібне;
- словесно-логічне.