Церебральний параліч відноситься до непрогресуючих синдромів, характеризується порушенням довільних рухів або пози і виникає в результаті пренатального пороку розвитку або перинатального та післяпологового ураження центральної нервової системи.
У людей з ДЦП часто розвиваються косоокість, проблеми ШКТ, порушення дихальної системи та нетримання сечі. У багатьох пацієнтів діагностуються епілепсія та хвороби органів зору. Глухота і приглухуватість можуть бути виявлені серед осіб з неврологічною недугою.
За даними різних авторів, середня тривалість життя хворих з легкою та середньоважкою формами ДЦП близька до середньої тривалості життя у загальній популяції, 70% хворих на ДЦП досягають вісімнадцятирічного віку [34, 48].
З цього виходить що «вилікувати» ДЦП неможливооскільки ми не можемо усунути причину рухового дефіциту – структурні порушення в центральній нервовій системі. Але наслідки цього пошкодження можна в різній (іноді значною мірою!) компенсувати.