Містицизм (від ін. -грец. μυστικός – таємничий) – філософське та богословське вчення, а також особливий спосіб розуміння та сприйняття світу, заснований на емоціях, інтуїції та ірраціоналізмі.
Віра в існування надприродних, фантастичних сил, з якими особливим таємничим чином нібито пов'язана і може спілкуватися людина. Середньовічна містика. – Дивна штука людська доля! Ми, звичайно, не фаталісти, рок та інша містика нам не до двору.
Містик – людина, яка приймає містику, яка живе за почуттям і переконанням: «Є близькі мені Вищі Сили, які дають мені частину Своєї Могутності». У цьому плані містики почуваються трохи Богами – вони теж прилучені до Вищих Сил і іноді є їхньою частиною.
Містику розрізняють реальну, до якої належать ясновидіння, ворожіння, частково астрологія; і діяльну, до якої належать тваринний магнетизм, магія, теургія, некромантія, чаклунство, спіритуалізм і медіумізм.