співвіднесеність себе з собою, сприйняття власної свідомості як самототожної, а самого як унікальної, онтологічно цілісної та самостійної особистості ◆ Формується самоідентичність, коли дитина опановує мову і вивчивши своє ім'я, вона починає осягати, що вона залишається однією і тією ж людиною, …
стійке ототожнення себе з якоюсь (великою чи малою) соціальною групою чи спільністю, прийняття її цілей та системи цінностей, усвідомлення себе членом цієї групи чи спільності ◆ Немає прикладу вживання (див.
У строгому та вузькому значенні особистісна самоідентифікація – це один із видів пізнання людиною самої себе. Роль самоідентифікації в тому, що за її допомогою людина відкриває за допомогою дій та вчинків нові, «особливі» властивості своєї особистості. З боку особистості це завжди передбачає саморозвиток.
Істотними чинниками у формуванні самоідентифікації особистості є засвоєння цінностей та норм конкретної соціокультурної групи, що можливо в ході її протиставлення іншій конкретній групі [1]. Саме відмінності в отриманій інформації ведуть до виділення близьких та чужих людині груп.