Скронева кістка – парна кістка, яка входить до складу основи та бічної стінки мозкового черепа і розташовується між клиноподібною (спереду), тім'яною (вгорі) та потиличною (ззаду) кістками. Скронева кістка є кістковим вмістилищем для органів слуху та рівноваги, в її каналах проходять судини та нерви.
Скроня (скронева область) бічна частина черепа від вуха до лобової кістки.
Скронева кістка є парним компонентом основи черепа, що зчленовується ззаду з потиличною кісткою, зверху з тім'яними кістками і спереду з клиноподібною кісткою. Вона має складну анатомію, численні отвори, канали (сонний канал, внутрішній слуховий прохід, яремний отвір).
Скроню (скронева область, Лат. regio temporalis) – парна анатомічна область голови людини між вухом і лобом, обмежена спереду, зверху та ззаду верхньої скроневої лінією тім'яної кістки (місце прикріплення скроневої фасції), знизу – вилицьовою дугою.