Спастична параплегія Штрюмпеля (SPG, OMIM182600) – хронічне прогредієнтне спадково-дегенеративне захворювання нервової системи, при якому уражаються з двох сторін пірамідні шляхи у бічних та передніх канатиках спинного мозку. Провідним клінічним синдромом є наростаючий нижній спастичний парапарез.
Найбільш характерною параклінічною ознакою спадкової спастичної параплегії є картина атрофії спинного мозку на всьому його протязі (особливо в каудальних відділах), що виявляється під час проведення МРТ.
Параплегія (paraplegia: грец. para близько + plēgē удар, поразка) – параліч обох верхніх (верхня параплегія) або обох нижніх (нижня параплегія) кінцівок. Поєднання верхньої та нижньої параплегії називається тетраплегією.
Спадковий (сімейний) спастичний парапарез – це група рідкісних спадкових захворювань, що викликають поступове ослаблення м'язів ніг, що супроводжується м'язовими спазмами. (Спастична слабкість).