Стан вищої задоволеності життям, почуття глибокого достатку і радості, що відчувається ким-л.
Щастя (праслов'янське *s'čęstь̂je пояснюють з *s'- «хороший» і *čestь «частина», тобто «хороша доля») — стан, який відповідає найбільшій внутрішній задоволеності умовами свого буття, повноті та свідомості життя, здійсненню свого покликання, самореалізації.
Щастя (праслов'янське *s'čęstь̂je пояснюють із *sъ- «хороший» і *čestь «частина», тобто «хороша доля») — стан людини, яка відповідає найбільшій внутрішній задоволеності умовами свого буття, повноти та свідомості життя, здійсненню свого людського призначення.
«З погляду психології щастя – це стан психіки, при якому людина відчуває подяку за те, що вона має. Від його очікувань залежить ступінь задоволеності та щастя. Діє формула: усвідомлювана реальність мінус очікування одно щастя чи невдоволення.