Розумова відсталість, раніше – малоумні, олігофренія (ін. – Грец. ὀλίγος «малий» + φρήν «розум») – вроджена або набута в період розвитку затримка або неповний розвиток психіки, що проявляється порушенням інтелекту, викликана патологією головного мозку і провідна.
психічний недорозвинення різного ступеня виразності; недорозвинення як інтелектуальної діяльності та особистості хворого, а й психіки загалом; ознаки недорозвинення як мислення, а й сприйняття, пам'яті, уваги, емоційно-вольової сфери та інших.; недостатня здатність до узагальнення та абстракції.
Традиційно виділялося три ступені розумової відсталості: дебільність, імбецильність та ідіотія.
Легкий ступінь розумової відсталості (дебільність). Розлад, як правило, виникає через затримку розвитку або внутрішньоутробного ураження головного мозку. Особи з легкою розумовою відсталістю мають коефіцієнт інтелекту IQ від 50 до 70. Їхній рівень читання, письма та математичних навичок обмежений 3-6 класом.