Розвиток інсомнії та виникнення її хронічної форми можуть бути пов'язані з широким колом соматичних, психічних та інших факторів. Однак впливом цих факторів неможливо пояснити широку поширеність інсомнії (за різними даними, 28-45% популяції страждають від інсомнії [2, 3]).
Інсомнія – це порушення засинання та підтримання сну, раннє пробудження чи відчуття незадоволеності сном. ПДС характеризується тенденцією до засинання в денні години, тобто в період звичного неспання.
Починати лікування інсомнії краще з рослинних снодійних препаратів або мелатоніну. Ці препарати створюють найменші проблеми для пацієнтів і можуть бути скасовані надалі. «Присипляючий» потенціал мелатоніну достатній, щоб рекомендувати його як снодійний препарат.
Основні та найнебезпечніші наслідки безсоння Зниження загальних захисних властивостей організму через загибель імунних клітин. Збої в роботі органів і систем (шлунково-кишковий тракт, нервова та ендокринна система, органи дихання та ін.) Скарги на хронічну втому. Розвиток депресії, перепади настрою.