З змістовної точки зору, дисфункція виявляється у неясності цілей діяльності інституту, невизначеності функцій, у падінні його соціального престижу та авторитету, виродженні його окремих функцій у «символічну», ритуальну діяльність, тобто діяльність, не спрямовану на досягнення раціональної мети.
У процесі розвитку соціальних інститутів кожен із них періодично переживає період, названий дисфункцією. Зовні дисфункції соціального інституту можуть виражатися у нестачі підготовлених кадрів, матеріальних засобів, в організаційних недоліках тощо.
Як соціологічне поняття означає некоректне виконання певної функціївиступає її протилежністю. Інакше кажучи, «соціальна діяльність чи інститут має дисфункції тоді, коли з її чи його наслідків перешкоджають інший діяльності чи іншому інституту».
– система установок та кодексів поведінки; – матеріальні та людські ресурси, необхідні для вирішення завдань; – система символів, що регулюють відносини у економічній сфері діяльності; – суспільно визнана місія, ціль, ідеологія.