Специфіка психоаналітичної методології полягає в використання суб'єктивності психоаналітика як джерела інформації про психіку іншої людини. З цим пов'язана можливість дослідження «внутрішніх об'єктів» пацієнта у діалозі із психоаналітиком.
Психоаналіз заснований на вірі в існування несвідомих думок, почуттів, бажань та спогадів. Як терапія його часто використовують для лікування депресії, фобій, панічних атак, обсесивно-компульсивних і посттравматичних стресових розладів.
Психоаналітик оперує трьома основними методами психоаналізу: метод інтерпретації, метод тлумачення сновидінь, метод вільних асоціацій.
Мета психоаналітика — допомогти звільненню пацієнта від прихованих механізмів, що створюють конфлікти у психіці, тобто від звичних шаблонів, які не придатні або створюють специфічні конфлікти у реалізації бажань та адаптації до суспільства.