Греко-римська боротьба – це єдиноборство двох спортсменів з використанням різних прийомів, які застосовуються не нижче за пояс. Головна мета поєдинку – притиснути супротивника спиною до килима (туші).
У греко-римській боротьбі, на відміну від вільної, заборонені технічні дії ногами (зачепи, підніжки, підсічки) та захоплення ніг руками. Класична боротьба народилася у Стародавній Греції та отримала розвиток у Римській імперії, а сучасний вид греко-римської боротьби сформувався у Франції у першій половині XIX століття.
Заняття греко-римською боротьбою розвивають силу, витривалість, спритність, швидкість реакції, координацію рухів та почуття рівноваги. Так як сутички борців швидкоплинні, то для перемоги в поєдинку необхідні хороші швидкісні та силові якості, витривалість до м'язових навантажень із великим перепадом інтенсивності.
Для хлопчиків та дівчаток Зазвичай греко-римська боротьба вважається чоловічим видом спорту. Дівчатка можуть займатися у секції у ранньому віці. Пізніше дівчатка переходять в інші види спорту, наприклад, у легку атлетику, гімнастику або плавання. На олімпійських іграх змагання у цій дисципліні серед жінок не проводяться.