Фізіологічна дія аміаку обумовлена його місцевоподразнювальною дією: він збуджує чутливі закінчення нервів верхніх дихальних шляхів (закінчень трійчастого нерва), що стимулює дихальний та судинно-руховий центри мозку та викликає почастішання дихання та підвищення артеріального тиску.
– Нашатирний спирт та інші дратівливі речовини треба застосовувати з обережністю. Такі препарати рефлекторно змушують людину вдихнути. Але якщо піднести пляшечку надто близько до носа, можна отримати зворотний ефект – викликати зупинку дихання.
Концентрація токсичного хімікату у повітрі. Дратує очі та дихальні шляхи. Завдає сльозотеча, біль у носі та горлі, кашель, труднощі з диханням, біль у грудях. При більш високих концентраціях – тяжке ушкодження дихальних шляхів та легень, у тому числі набряк легень, можлива раптова смерть.
Аміак шкідливий у великих концентраціях. Він може спалити слизову оболонку носа і порушити дихання.