Інфантилізм (Від лат. Infantalis – дитячий) – особливість у розвитку, збереження в поведінці або фізичному вигляді рис, властивих попереднім віковим етапам. Термін використовується як щодо фізіологічних, і психічних явищ.
Інфантилізм – відставання у розвитку, збереження у фізичному вигляді чи поведінці характеристик, властивих попереднім віковим етапам. Зовні – дорослий, а поводиться, як дитина.
Інфантилізм або інфантильність – це стан психіки, при якому дорослі люди регулярно виявляють незрілі та дитячі способи поведінки: відсутність автономності, прагнення залежності, небажання брати на себе відповідальність, уникнення конфліктів, егоцентричний погляд на світ.
Психічний інфантилізм психопатологічний стан, заснований на затримці темпів емоційно-особистісного розвитку. Виявляється дитячістю, незрілістю поведінки, нездатністю приймати рішення, самостійно робити вибір.