Синдром відмінника/відмінниці (синдром перфекціоніста) — у психології переконання, що ідеал може і винен бути досягнуто переконання, що недосконалий результат роботи не має права на існування.
Перфекціонізм (від англ. Perfect – досконалий, бездоганний) – прагнення досконалості, високі запити, насамперед, себе; прагнення, щоб все було ідеальним, у кращому вигляді. Цим складним англомовним словом називають людину, яка погано переносить, якщо її саму або навколишні речі неідеальні.
Синдром відмінника – комплекс психологічних особливостей особистості, що характеризується прагненням досягти високих цілей та отримати похвалу, схвалення оточуючих. У дітей проявляється у навчанні, спорті, творчій діяльності; у дорослих – у професійній кар'єрі, сімейному житті, побуті.
Люди з синдромом відмінника займаються якоюсь справою лише задля схвалення інших. Вони не можуть адекватно реагувати на критику і параноїдально шукатимуть, що ж не так, і виправлятимуть помилки. Вони не можуть взятися за щось нове через страх помилитися. І це страх не дає особистості розвиватися.