Як називають невіруючих у християнстві?

Невіруючий – 1) не вірить чомусь або у що-небудь; 2) атеїст, безбожник. Антоним – віруючий.

Російською мовою слово "кафір" або "кяфір" найчастіше перекладається як «невірні» чи «невіруючі». Йдеться про людей, які сповідують іншу (не мусульманську) релігію, при цьому для юдеїв і християн існує спеціальний термін — «люди Писання» (араб.

ТЕОМОНІЗМ (theomonism, від грец. monos – один, єдиний і грец. theos – бог) – богоєдність, єдність у Бозі, об'єднання різних вір з урахуванням єдинобожжя.

У російській є термін «позаконфесійний віруючий». На думку кандидата історичних наук О. В. Ткаченка, ітсизм є основною неусвідомленою формою релігійних уявлень молодих москвичів.