Треба просто бути поряд, супроводжувати, слухати, але не говорити. А якщо смерть була очікуваною, тут, навпаки, дуже важливо у цій фазі говорити з родичами: обговорювати похорон, говорити про те, як померлий жив, про все, що пов'язано з ним.
Щоб допомогти близькому, можна спробувати пояснити, що він невинний, що смерть сталася не через його дії чи бездіяльність. І що він робив усе, що міг, для того, хто був йому дорогий. Якщо ж людина справді в чомусь помилилася чи була сварка, важливо дати їй виговоритись.
В першу чергу вам знадобиться терпіння та витримка. Не варто штучно прискорювати процес і гнати від себе смуток та смуток усіма можливими способами. Витримайте паузу, дозвольте собі поступово звикнути до втрати. Батько хотів, щоб ви залишалися здоровою і щасливою людиною.