Для усунення гіпотензії в рамках серотонінового синдрому, викликаної ІМАО, можна використовувати невеликі дози симпатоміметичних амінів прямої дії (адреналін, норадреналін, фенілефрин).
Симптоми зазвичай проходять через 24 години, але можуть зберігатися і довше після прийому препаратів з тривалим періодом напіврозпаду або активними метаболітами (наприклад, інгібітори моноаміноксидази, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну).
Симптоми та ознаки серотонінового синдрому Зміна психічного стану: страх, збудження та занепокоєння, здригання, делірій Автономна гіперактивність: тахікардія, гіпертензія, гіпертермія, діафорез, тремтіння, блювання, діарея
Лікування серотонінового синдрому проводиться виключно лікарем. Інтенсивність корекційних заходів залежить від тяжкості стану. При легких формах достатньо виключення агента, що викликає синдром, проведення симптоматичної терапії.