Воно нині рідко використовується в живій мові, проте збереглися однокореневі йому слова "усний" та "устя". «Зевом» називали "рот".
У давньоруській мові "рот" означало "дзьоб", "вістря", "мис". Був, наприклад, мис Свінорт («свинь рот») на Ільмен у Новгорода. Це означало мис "Свиняче Рило".
про рот, у роті; мн. роти, роти, роти; м. 1. Порожнина між верхньою та нижньою щелепами, зовні закрита губами.
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | рот | роти |
| Р. | рота | ротів |
| Д. | роті | ротам |
| Ст. | рот | роти |
Подібні