Це неконтрольовані, повторні та стереотипні короткі рухи, які зовні можуть бути схожими на звичайні жести, міміку чи дії. Але сама людина не може їх усунути зусиллям волі. Найчастіше тик виникає на обличчі у формі моргань, наморщування чола, облизування губ, роздування крил носа, гримасування.
Зовнішні ознаки м'язового скорочення завжди видно оточуючим людям та локалізовані у зоні формування нервового тика:
- лицьове – смикання ока, століття, тремтіння брови або носа, часті моргання, саморозкриття рота або ворушіння губами;
- головне чи шийне – механічні розвороти голови чи імпульсивність кивання;
Клінічна картина Тіком вважаються швидкі однотипні рухи, які іноді можуть зачіпати і голосовий апарат, що супроводжується виголошенням звуків (вокалізацією) – хрюканням, цмоканням, вимовою слів.
Тікі – це стереотипні, повторювані рухи. Зазвичай вперше проявляються в дітей віком 3 – 5 років. Для тиків характерний хвилеподібний перебіг: періоди загострень, які зазвичай тривають близько 1,5 місяців, Змінюються періодами ремісії.