Діагностування епілепсії передбачає низку процедур, які зазвичай включають аналіз крові, електроенцефалографію (ЕЕГ), комп'ютерну томографію (КТ) та/або магнітно-резонансну томографію (МРТ). Дані методи дозволяють лікарю виявити причину епілепсії, а також визначити тип нападу2.
Ще бувають різні рухові порушення, які можуть плутати з епілепсією, наприклад, тики, дистонічні гіперкінези та інші, порушення сну — парасомнії, мігрень з аурою. Крім того, на прийомі епілептичні напади часто доводиться диференціювати із функціональними.
Основні причини виникнення епілепсії індивідуальна схильність та наявність епілептичного ушкодження з локальними або генералізованими електричними змінами в головному мозку. Нейронна активність мозку при розвитку епілепсії стає аномальною, періодичною та надмірною.
Прояви епілептичного синдрому в переважній більшості випадків нетривалі можуть виглядати у вигляді судом, торкаючись рухової системи людини. При цьому це можуть бути неконтрольовані рухи окремих м'язів або розгорнутий напад. В інших випадках епілепсія торкається психічних функцій.