Робота Фрейда та його психоаналіз навіть сьогодні нерідко критикуються, проте ті поняття, які він запровадив (Ід, Его, Супер-Его, механізми захисту, сублімація, лібідо) розуміються і застосовуються в наш час як вченими, так і просто освіченими людьми.
Фінальним відкриттям, що започаткувало фрейдизму, стала розробка техніки тлумачення сновидінь (1900). Цю техніку З. Фрейд вважав своїм найбільшим відкриттям, «осяянням», які, за його словами, «випадають на долю людини, але тільки раз у житті».
Він стверджував, що особистість складається з трьох основних компонентів: "Воно" (Ід), "Я" (Его) і "Над-Я" (Суперего). "Воно" – найбільш примітивний компонент, носій інстинктів, "вируючий котел потягів". Будучи ірраціональним та несвідомим, "Воно" підкоряється принципу задоволення.