На відміну від трициклічних антидепресантів, перевага СІЗЗЗ полягає в тому, що вони призначаються відразу в терапевтично ефективному дозуванні і не вимагають поступового її нарощування. СІЗЗС (за винятком флуоксетину) не показали ефективності при лікуванні депресії у дітей та підлітків.
До трициклічних відносяться амітриптилін, кломіпрамін, дибензепін та доксепін, А побічні ефекти включають маячний стан, сухість у роті та тремор. СІОЗС включають циталопрам, есциталопрам, флуоксетин, флувоксамін, пароксетин та сертралін.
Пароксетін + Найбільш потужний стимулятор серед СІЗЗС. + Швидко проходять тривога та безсоння. + Мінімально виражені побічні ефекти у вигляді блювання, діареї. + Підходить пацієнтам із серцево-судинними проблемами.
З цих антидепресантів найкращу ефективність показали миртазапін, есциталопрам, венлафаксин, сертралін та циталопрам. Найнижчу ефективність показали пароксетин, флуоксетин та ребоксетин. Найкращу переносимість та прийняття пацієнтами показують есциталопрам, сертралін, бупропіон та циталопрам.