Нав'язливі стану («невроз нав'язливих станів») характеризуються наявністю тяжких, неприємних і нерідко навіть абсурдних думок, страхів, спогадів, що виникають у свідомості мимоволі; людина у своїй відчуває постійне внутрішнє прагнення їм протистояти.
Нав'язливість – наявність небажаних елементів, які викликають дискомфорт та впливають на процеси життєдіяльності. Поняття нав'язливості поширене у багатьох сферах – так, наприклад, нав'язливим називають людину, яка чи не насильно пропонує своє суспільство або послуги, які він надає.
Нав'язливість – це поведінка, викликана надмірною прихильністю до іншої людини. Нав'язлива людина сердиться, коли проводить час окремо від свого «об'єкта». Ці особливості виявляються в постійної ревнощів та страху самотності. Іноді така людина зовсім обгороджується від суспільства, зациклюючись на одному.
Вирізняють також «ситуаційні» нав'язливості, які, за словами психотерапевта Михайла Кумова, виникають у разі підвищення психоемоційного навантаження: «Нав'язливості можуть виникнути через хвилювання перед важливою подією, іспитом, внаслідок конфліктів, тяжких потрясінь.