Коли людина не вірить?

Атеїзм (ін. -грец. ἄθεος «заперечення бога, безбожжя», від ἀ «без» + θεός «бог») – відкидання віри в існування будь-якого божества/бога або впевненість у тому, що богів не існує. У ширшому значенні атеїзм — просте відсутність віри у існування богів.

За його визначенням, агностик — це людина, яка не заперечує існування богів, але й не приймає сторони якоїсь релігії чи віри.

ТЕОМОНІЗМ (theomonism, від грец. monos – один, єдиний і грец. theos – бог) – богоєдність, єдність у Бозі, об'єднання різних вір з урахуванням єдинобожжя.

Атеїзм ділять на два види: стихійний, заснований на чомусь, відмінному від науки) та науковий атеїзм (заснований на природознавстві, для доказу позиції використовується науковий метод). Іншу типологію запропонували американські філософи Майкл Мартін та Ентоні Флю: вони поділили атеїзм на слабкий та сильний.