Психомоторні розлади (МКБ 308.2) порушення експресивної рухової поведінки, яка може спостерігатися при різних нервових та психічних захворюваннях. Прикладами психомоторних розладів є парамімія, тики, ступор, стереотипії, кататонія, тремор та дискінезія.
Психомоторне збудження – це патологічний стан, що характеризується руховим занепокоєнням різного ступеня вираженості (від метушливості до руйнівних дій), що часто супроводжується мовним збудженням (багатомовність, вигуки фраз, слів, окремих звуків).
Препарати вибору для лікування психомоторного збудження – седативні нейролептики, у тому числі у вигляді комбінації з дифенгідраміном (Дімедрол) або прометазином (Діпразін, Піпольфен), або транквілізатори.
Психомоторне збудження – Руховий занепокоєння різного ступеня вираженості від метушливості до руйнівних дій (агресія та аутоагресія), що часто супроводжується мовним збудженням (Багатомовність, вигуки фраз, слів, окремих звуків).