Камю розглядає проблему самогубства як основну філософську проблему.
З цього приводу він писав: «Є лише одна по-справжньому серйозна філософська проблема. проблема самогубства. Вирішити, варто чи не варто життя того, щоб його прожити, отже, відповісти на фундаментальне питання філософії».
У світогляді А. Камю та у його творчості знайшли відображення особливості розвитку європейської філософської традиції. Камю не сумнівався у реальності світу, усвідомлював і важливості руху у ньому. Світ, на його думку, не влаштований розумно.
Альбер Камю розглядав абсурд, як протистояння та конфлікт людини, яка прагне осмислити мовчазний Всесвіт і набути сенсу. Отже життя людини абсурдна. Усвідомлення цього спонукає людину вибирати між суїцидом, «стрибком віри» та прийняттям.