При прийомі транквілізаторів може розвиватися фізична та психологічна залежність аж до формування токсикоманії. Ступінь ризику формування залежності залежить від препарату, його дози, тривалості прийому, стратегії відміни та особистості хворого.
Дія Транквілізатори мають п'ять основних компонентів фармакодинамічної активності: анксіолітичний, седативний, снодійний, міорелаксантний і протисудомний. Виразність та співвідношення ефектів у різних препаратів цієї групи різні, що зумовлює особливості їх клінічного застосування.
Транквілізатори здатні надавати анксіолітичний (протитривожний), снодійний (гіпнотичний), седативний (заспокійливий), міорелаксуючий (розслаблюючий), вегетостабілізуючий, протисудомний ефекти.
Транквілізатори – це препарати для короткострокової допомоги при емоційно нестабільному стані та невеликій симптоматичній тривозі. Антидепресанти надають тривалу терапевтичну дію з подальшим одужанням та переходом у ремісію конкретного стану.