Отоліти (отоконії) – це шаруваті камінці, що складаються переважно з кристалів карбонату кальцію, як перламутр або перли. Вони занурені в желеподібний шар, що огортає волоски чутливих клітин на поверхні макули (пляма) сферичного та елептичного мішечків вестибулярного аналізатора.
Отоліти мікроскопічні кристали карбонату кальцію, що знаходяться напередодні внутрішнього вуха і відсутні в напівкружних каналах. Через різні причини отоліти відриваються від своєї мембрани і потрапляють у півкружні канали.
«Винником» цього захворювання є отоліти – мікроскопічні камені, кристали карбонату кальцію. У нормі вони є у всіх і є напередодні внутрішнього вухаскладаючи частину отолітового рецептора, який відповідає за сприйняття лінійного прискорення
οὖς, (нар. п. ωτος) – «вухо» і λἰθος – «камінь»), або статоліти (від грец. στατός – «нерухомий») – тверді утворення, розташовані на поверхні клітин, що сприймають різні механічні подразнення; частина органу рівноваги у деяких безхребетних, всіх хребетних та людини.