Основною причиною хвороби Меньєра називають порушення циркуляції ендолімфи у лабіринті внутрішнього вуха. Рідина накопичується у вушній порожнині, створюючи підвищений тиск, порушуючи провідність звукових коливань та спотворюючи роботу вестибулярного апарату.
У момент нападу для полегшення запаморочення застосовують розчин атропіну або платифіліну внутрішньом'язово, вестибулярні блокатори центральної дії та седативні засоби.. У період між нападами призначають сечогінні препарати, препарати, що покращують мікроциркуляцію внутрішнього вуха, бетагістин.
При хворобі Меньєра, окрім медикаментозного лікування, важливу роль відіграє правильне харчування. Воно спрямоване зниження обсягу рідини в організмі пацієнта. Дієтологи рекомендують зменшити кількість споживаної солі, виключити кофеїн, алкоголь, нікотинспоживати помірну кількість рідини.
Хвороба Меньєра є самостійним захворюванням внутрішнього вуха незапальної етіології з накопиченням надмірної кількості рідини (ендолімфи). Хвороба проявляється періодичними нападами системного запаморочення, шумом у вухах, прогресуючим зниженням слуху по нейросенсорному типу.