Вони різняться між собою за ієрархією. Найбільш елементарними є первинні, Більш складними за будовою та функціонуванням – вторинні, і, нарешті, найбільш складними за цими ознаками є третинні поля. Поля кожного рівня мають свою нумерацію, яка вказується на цитоархітектонічних картах мозку.
Третичні зони представлені великими ділянками лобової області (поля 9, 10, 45, 44 і 46), нижньотіменної (поля 40 і 39), скронево-тім'яно-потиличної (поле 37).
Скроневі відділи мозку співвідносяться з первинними та вторинними полями слухового аналізатора.
Вторинні поля розташовані поруч із первинними. У них відбувається осмислення та впізнавання звукових, світлових та інших сигналів, виникають складні форми узагальненого сприйняття. При поразці вторинних полів зберігається здатність бачити предмети, чути звуки, але їх не впізнає, не пам'ятає значення.